Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заочний — прикметник … Орфографічний словник української мови
очний — а, е. 1) Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування. •• О/чна діля/нка парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи. О/чна я/мка заглиблення, в якому міститься очне … Український тлумачний словник
заочно — Присл. до заочний … Український тлумачний словник
позавічний — а, е, діал. Заочний … Український тлумачний словник
позаочний — а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується; заочний … Український тлумачний словник
