заочний

заочний
-а, -е.
1) Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується. Заочне знайомство. || Який бере участь у чомусь, не будучи присутнім.
2) Признач. для навчання без систематичного відвідування занять, пов'язаний з ним.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "заочний" в других словарях:

  • заочний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • очний — а, е. 1) Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування. •• О/чна діля/нка парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи. О/чна я/мка заглиблення, в якому міститься очне …   Український тлумачний словник

  • заочно — Присл. до заочний …   Український тлумачний словник

  • позавічний — а, е, діал. Заочний …   Український тлумачний словник

  • позаочний — а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що небудь стосується; заочний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»